ART-INFO

Сутінкові драми

оповідання



Сутінкові драми

 

Сутінки. Дивлюсь у вікно і бачу, як в місто поступово надходить вечір, який затишно обіймає усі будинки, дерева, дороги, річку, людей. Уявляю, які драми можуть відбуватися в місті саме в цей час. Час минаючого дня і наближення ночі. Мене цікавлять, зокрема, драми молодих людей, скажімо, віком від 16 до 35 років. Справжні драми відбуваються саме у сьому віці. Драми любовні, пристрасні; драми стосунків, розриву відносин; драми розчарувань і надій; драми самогубств і психічних розладів. Місцем кульмінації драм може бути будь-що: вечірні парки, вщент застелені жовто-червоним листям; затишні кав’ярні, повні диму; окремі маленькі квартирки чи веранди просторих будинків; сповнені пристрасних ароматів спальні, ванні кімнати, кухні; номери п’ятизіркових готелів і навіть тризіркових мотелів; магазини, ресторани, врешті-решт, вулиці, сквери, автівки…. Саме в цей час, коли я дивлюсь у вікно і спостерігаю за неквапним наближенням ночі, в одному з цих (перерахованих) місць відбувається одна з перерахованих драм.

Ви скажете, нащо вони мені? Яке мені до них діло? Але ж це крутіше голлівудських гостросюжетних кінострічок, адже це реальні історії реальних персонажів.

 

Я, на жаль, не можу заглянути у ці кімнати, будинки, кав’ярні і вживу поспостерігати за «персонажами», я можу лише уявляти їх, дайте мені таку можливість. Отже, уявімо, як можуть виглядати байдужі очі молодого, смертельно стомленого батька, який вирішив усе і всіх відправити до дідька і покинути сім’ю. А тим часом збентежені, заплакані, благаючі очі дружини просять залишитись, руки стримують, голос зривається на плач. Але йому байдуже, бо його вже дістали побутові проблеми, одноманітність, дитячий плач, нестача грошей і багато чого іншого. Він іде геть, залишає квартиру, зустрічається з друзями і намагається забути крики дружини і оченята сина і доньки за чаркою горілки. Чи вдасться це йому зробити, це вже нас не цікавить. Повертаємось у квартиру, де доведена до відчаю молода мати готує вечерю дітям, намагаючись при цьому не зійти з розуму, кожен раз, мимохіть, поглядаючи на двері: може він отямиться і повернеться? Але він не вертається. Ні сьогодні, ні завтра, ні після. Нас не цікавить, що буде з жінкою пізніше, кульмінація драми відбулася, а далі кожен з них пише свою історію сам.

 

В одному з місцевих парків юна дівчина з русявим волоссям в червоному пальті намагається пояснити парубкові, що вона покохала іншого. Чому? Сама не знає. Так сталося. Ні, він не багатий. Ні, ну причому тут крутість? Ні, не гарніший за нього. Ну просто так сталося. Серцю ж не накажеш, правда? Знехтуваний, як кажуть, уже екс-бойфренд так не вважає, смикає її за рукав, притягує до грудей і цілує в уста, клянеться вбити його, її, в кінці кінців, себе теж. Дівчина не вірить, дивиться з жалем. «Я не дам тобі жити» - обіцяє він і їй стає по-справжньому страшно. Хто знає, що може спасти йому на думку. Мимо проходить закохана пара, яка цілується просто на ходу. Він відчуває важкість, смуток і заздрість. Він згадує дні і ночі кохання з нею і не розуміє, як могло ось так просто все закінчитись. Він не розуміє. Вона не може пояснити. Запах осіннього листя і вечір загострюють відчуття. У мить, коли відчуваєш, що втрачаєш любов, носія любові хочеться вбити. І він уявно стискає її біле тендітне горло руками, стискає сильно, дивлячись в очі: «Не будеш, суко, моєю, не будеш ні з ким». В реальності він просто тримає її руку і не наважується виконати  бажане. В гарячій голові шалені думки змінюють одна одну: «Може зґвалтувати її тут і зараз? Показати їй свою владу, пояснити, кому вона належить? Чи дізнатися, хто той покидьок і скрутити йому шию?»… він її відпустив, вона пішла. Він залишився в порожньому парку наодинці з люттю, ненавистю і безпорадністю. Вона взяла з собою у майбутнє жаль розчарувань і нетривалість почуттів. Драма відбулася, а ми йдемо далі.

 

А чи не заглянути нам у дорогий номер готелю, де на атласних простирадлах чоловік з жінкою злилися в пристрасних обіймах? В чому драма? Драма не в тому, що чоловік одружений, а жінка є заміжньою. А в тому, що його відрядження закінчується, він поїде до своєї дружини, а вона змушена буде повернутися до нелюбого чоловіка. І залишилася  в них одна ніч. Ніч-прощання. Кожен з них цілує востаннє, обіймає востаннє, кохає востаннє. Чому сталося так, що кожен з них в пориві пристрасті забув свою сім’ю, не відомо. Ясно, що відчуття їхні справжні, щирі, сильні. У фойє готелю розмовляють гості, у ресторані вечеряють туристи, за вікнами йдуть додому місцеві жителі. І ніхто навіть гадки не має, що відбувається в одному з номерів. Найщиріше люблять ті, що прощаються, що я можу ще сказати?...

 

І це я не беру до уваги сотні дівчаток до 20-ти, які обіймають плюшевих ведмедиків, зайчиків, подушку, подружку, все, що під руку потрапило і плачуть про нерозділене велике кохання. Скільки сотень юнаків і дівчат страждають від самотності і покинуті реальними чи уявними головними героями своєї повісті. Скільки парубків (і дівчат!) стоять на даху багатоповерхівки з думкою «стрибнути чи не стрибнути», дивляться вниз і бачать блакитні, карі, зелені очі «чужої вже», але коханої людини. І добре, якщо вердиктом буде «не стрибнути». А якщо...? Важко навіть уявити.

 

Безліч жінок намагаються за допомогою друзів, психологів, Інтернету, зрозуміти, чому їхні чоловіки їм зраджують, чому гуляють, чому п’ють, чому життя не склалося.  Чи зрозуміє хтось, чому побут всмоктує на зразок всмоктуючого піску? Чи допоможуть друзі, психологи,  Інтернет зберегти сім’ю і зрозуміти, чому він крутить роман з іншою і чому ми, такі порядні і правильні заглядаємось на привабливих чоловік, уявляючи як це було б, якби він…, ну…, ви розумієте.

 

Врешті-решт, на сьогодні досить уявляти чужі драми, час відвернути голову від вікна і повернути її в бік вхідних дверей. Адже скоро і до мене прийде чоловік, з яким, я, сподіваюсь, розділю сімейну вечерю, а не драму. Хоч це і не так цікаво, хоч і буденно, зате не так шкідливо для здоров’я. J



Обновлен 06 фев 2012. Создан 05 фев 2012



  Комментарии       
Всего 1, последний 5 лет назад
НСмысл 10 фев 2012 ответить
огого! просто сценарий для фильма!
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником